Козацький побут...

Незвичайним і різнорідним був і козацький побут. Запорожці брили голову, залишаючи чуприну над лобом, - оселедець. Коли ця чуприна виростала довгою, то козак зкладав її за вухо. Вусів не підстригали, а намазували чим-небудь і закручували вгору. Це ставили козаки собі за особливу козацьку славу і честь. Віталися козаки також на свій спосіб. Коли вибиралися в гості до сийогось куреня, то, ще сидячи на конях, гукали: "Пугу! Пугу! Пугу!" Господар вигляне у віконце і відповість: "Пугу! Пугу!" Тоді гість відзивається: "Козак з лугу!", а господар: "Повішайте там, де наші коні", - тобто прив'яжіть коней до ясел і просимо до хати. Запорожці славилися веселістю й охотою до жартів. Особливо любили вони вигадувати прізвища товаришам. Того, що спалив з необережності курінь, звали Палієм; того, що розкладав вогонь над водою, називали Паливодою; такому, що варив кашу, давали ім'я Кашки або Кашовара. Так само з'явилися прізвища Горбач, Малюта, Черепаха, Гнида, Качало, Корж...